среда, 21 мая 2014 г.




ОРЕЛ ТА ОРЛЯТА — Українська Народна Казка Про Тварин

Далеко, далеко, між морями, на одному острові жили орел та орлиця. Вчинили собі гніздо, і орлиця висиділа трьох орлят.
Айбо на тому острові часто на них нападали різні звірі й могли малят з’їсти. Зато старі вирішили переселитися на інше місце. Орел полетів і довго не повертався. Потім з’явився і каже:
— Найшов я місце, куди перенесемо наших малят.
— Най буде так, — погоджується орлиця. — Я буду сокотити гніздо, а ти бери малих та неси.
Взяв старий одне орля. Летять, летять, летять. Серед моря звідає маля:
— Сине, видиш, як я з тобою мучуся. Як постаріюся, ци будеш ня годувати?
— Буду, де би ні!
— Неправду кажеш, не будеш! І пустив маля в море.
Вернувся за другим... Летять, летять, летять. Коли були серед моря, зазвідав отець другого:
— Сине, ци на старі дні будеш ня сокотити?
— Буду, чому би ні!
— Неправду кажеш.
Й кинув і це орля в море.
Вернувся за третім. Несе, несе, несе. Коли були серед моря, зазвідав го:
— Сине, правду говори: ци на старі дні будеш ня честувати?
— Няньку, як ви будете старі, у мене уже будуть мої діти, і я буду їх доглядати.
Заплакав старий орел:
— Ти, синку, сказав правду. Так на світі буває...
І переніс старий орел останнє орля на острів. Звили собі гніздо і щасливо жили...
Діти лишаються дітьми, поки малі, а як підростуть, то вже мають свої турботи.

вторник, 20 мая 2014 г.


Степовий, або, як його ще називають, пустельний, орел мешкає на південному сході Європи, в Монголії, Індії, Африці, північному заході Китаю, Аравії. У Росії – в напівпустельних і степових районах Нижнього Поволжя, східного Передкавказзя, на півдні Предуралья, в передгір’ях Алтаю і степах Забайкалля. Центр ареалу припадає на територію Туви і Монголії. Обширні гніздів’я знаходяться на території Африки.

Степовий орел – птах, яка уникає сусідства з людиною. Він селиться зазвичай на нерозораних територіях степів або напівпустель. Обов’язковою умовою має бути достатня для виживання кількості корму – ховрахів. Цей орел – стенофаги, тобто він харчується однотипної їжею, але її нестача змушує степовиків харчуватися зміями, молодняком копитних, лисицями.
Середове існування
л  Орел степовий живе переважно у степовій зоні, з чим і пов'язана його назва. Населяє цілинні, рівні або горбисті степи, напівпустельні місцевості, зрідка околиці пустель, великі рівнини й долини степового характеру в гірських місцевостях. Трапляється від сходу Румунії через степи України, Росії, та Центральної Азії до Монголії. Степові орли з Європи та Центральної Азії зимують в Африці, особини зі східних популяцій в Індії. На території України рідкісний залітних птах. Останні випадки гніздування спостерігались у 80-х роках в заповіднику Асканія-Нова.
Опис
Довжина тіла – 65–75 см
Розмах крил – 1,7–2 м
Вага самця 2,2-4,5 кг, самки - 3,5-5 кг
Тривалість життя – до 30 років
Усе оперення має більш-менш однотонний темно-бурий колір. Оперення верхньої частини тіла буває дещо темнішим, ніж нижньої, чорнувато-буре з фіолетовим металевим полиском, найкраще помітним на покривних крила і на перах спини. На зашийку в орла степового часто є світла рудувата або вохриста пляма або кілька дрібних плям такого кольору. Бурувато-чорні першорядні махові пера при основі на внутрішніх опахалах мають сірі плями, що утворюють поперечний рисунок. Невиразний світлий поперечний рисунок є і на перах надхвістя. Стернові пера чорнувато-бурі із світлішими сіруватими поперечними смугами. Оперення цівки темно-коричневе. Райдужна оболонка коричнева або бура. Восковиця, краї розрізу рота й пальці жовті. Дзьоб чорний, з блакит-нувато-сірою основою. Кігті чорні.
Спосіб життя
Орел степовий живиться переважно, а часом і виключно, ховрахами, меншою мірою — мишоподібними гризунами. Навіть поширення орла степового значно залежить від поширення ховраха. Полює орел на гризунів у відкритій степовій місцевості. Здобич виглядає з повітря, ширяючи не дуже високо, а іноді й зовсім низько. На помічену тварину кидається стрімко, з напівскладеними крилами. Часто полює і на землі, причому проходить значні відстані, а при потре-бі може досить добре бігати. Подовгу нерухомо очікує появи ховрахів, заховавшися біля нори або на будь-якому зручному підвищенні поблизу ділянки з норами ховрахів. Полює один, але в кормних місцях помічалися скупчення кількох птахів на невеликій площі. Мисливська ділянка орла в гніздовий період звичайно відносно невелика, однак іноді птах полює і за кілька кілометрів від гнізда. Здобич убиває кігтями, стискаючи в пальцях. Тварин середніх розмірів (ховрахів) розриває на шматки, дрібних. гризунів ковтає цілими.
Розмноження
Шлюбні ігри починають незабаром після прильоту і будують нове або відбудовують старе гніздо. Розміщують гнізда переважно на землі, на будь-якому підвищенні (часто на горбках землі, накопаних байбаками) або на скиртах соломи чи сіна, переважно старих, що стоять не один рік. Зрідка гніздо будують на чагарнику або на низьких деревах. Яйця відкладають з інтервалом у дві-три доби. У повній кладці два, зрідка три яйця. Самка часто сидить і на порожньому гнізді ще до початку відкладання яєць, а з появою першого яйця починає насиджувати. Насиджує переважно самка. Коли один птах сидить на кладці, другий стереже, перебуваючи десь поблизу; стривожені птахи віддаляються, ширяючи кругами. Пташенята від ранніх кладок з'являються з середини травня; здебільшого їх буває двоє, проте відомі виводки з трьох пташенят. Наприкінці червня молоді птахи вкриті контурними перами, хоч і мають ще залишки пухового вбрання. Молодих птахів годують обидва батьки, переважно ховрахами і мишоподібними гризунами. Молоді перебувають у гнізді близько двох місяців.
Охорона
Ще наприкінці XIX століття орел степовий був не тільки звичайним, а навіть фоновим птахом багатьох степів України. Однак, у зв'язку з інтенсивним переорюванням цілинних степів, з планомірним винищенням безграмотними землеробами ховрахів, застосуванням пестицидів, і знищенням людиною його гнізд, чисельність орла степового почала різко зменшуватись, а до середини 80-х років ХХ століття він зовсім зник з території України. Нині іноді спостерігається на прольотах, зокрема на осінньому спостерігається на півдні України (Крим), з кінця вересня до середини листопада. Степового орла включено до Червоної книги України (статус - зникаючий), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES), Боннської та Бернської конвенцій. Для покращання охорони потрібне природовідповідне ведення сільського господарства, проведення реінтродукції ховрахів, посилення контролю за випадками незаконного відстрілу, усунення забруднення довкілля, збереження та відновлення степів.

Опис
Довжина тіла – 65–75 см
Розмах крил – 1,7–2 м
Вага самця 2,2-4,5 кг, самки - 3,5-5 кг
Тривалість життя – до 30 років
Усе оперення має більш-менш однотонний темно-бурий колір. Оперення верхньої частини тіла буває дещо темнішим, ніж нижньої, чорнувато-буре з фіолетовим металевим полиском, найкраще помітним на покривних крила і на перах спини. На зашийку в орла степового часто є світла рудувата або вохриста пляма або кілька дрібних плям такого кольору. Бурувато-чорні першорядні махові пера при основі на внутрішніх опахалах мають сірі плями, що утворюють поперечний рисунок. Невиразний світлий поперечний рисунок є і на перах надхвістя. Стернові пера чорнувато-бурі із світлішими сіруватими поперечними смугами. Оперення цівки темно-коричневе. Райдужна оболонка коричнева або бура. Восковиця, краї розрізу рота й пальці жовті. Дзьоб чорний, з блакит-нувато-сірою основою. Кігті чорні.

Спосіб життя
Орел степовий живиться переважно, а часом і виключно, ховрахами, меншою мірою — мишоподібними гризунами. Навіть поширення орла степового значно залежить від поширення ховраха. Полює орел на гризунів у відкритій степовій місцевості. Здобич виглядає з повітря, ширяючи не дуже високо, а іноді й зовсім низько. На помічену тварину кидається стрімко, з напівскладеними крилами. Часто полює і на землі, причому проходить значні відстані, а при потре-бі може досить добре бігати. Подовгу нерухомо очікує появи ховрахів, заховавшися біля нори або на будь-якому зручному підвищенні поблизу ділянки з норами ховрахів. Полює один, але в кормних місцях помічалися скупчення кількох птахів на невеликій площі. Мисливська ділянка орла в гніздовий період звичайно відносно невелика, однак іноді птах полює і за кілька кілометрів від гнізда. Здобич убиває кігтями, стискаючи в пальцях. Тварин середніх розмірів (ховрахів) розриває на шматки, дрібних. гризунів ковтає цілими.

Розмноження
Шлюбні ігри починають незабаром після прильоту і будують нове або відбудовують старе гніздо. Розміщують гнізда переважно на землі, на будь-якому підвищенні (часто на горбках землі, накопаних байбаками) або на скиртах соломи чи сіна, переважно старих, що стоять не один рік. Зрідка гніздо будують на чагарнику або на низьких деревах. Яйця відкладають з інтервалом у дві-три доби. У повній кладці два, зрідка три яйця. Самка часто сидить і на порожньому гнізді ще до початку відкладання яєць, а з появою першого яйця починає насиджувати. Насиджує переважно самка. Коли один птах сидить на кладці, другий стереже, перебуваючи десь поблизу; стривожені птахи віддаляються, ширяючи кругами. Пташенята від ранніх кладок з'являються з середини травня; здебільшого їх буває двоє, проте відомі виводки з трьох пташенят. Наприкінці червня молоді птахи вкриті контурними перами, хоч і мають ще залишки пухового вбрання. Молодих птахів годують обидва батьки, переважно ховрахами і мишоподібними гризунами. Молоді перебувають у гнізді близько двох місяців.

Охорона
Ще наприкінці XIX століття орел степовий був не тільки звичайним, а навіть фоновим птахом багатьох степів України. Однак, у зв'язку з інтенсивним переорюванням цілинних степів, з планомірним винищенням безграмотними землеробами ховрахів, застосуванням пестицидів, і знищенням людиною його гнізд, чисельність орла степового почала різко зменшуватись, а до середини 80-х років ХХ століття він зовсім зник з території України. Нині іноді спостерігається на прольотах, зокрема на осінньому спостерігається на півдні України (Крим), з кінця вересня до середини листопада. Степового орла включено до Червоної книги України (статус - зникаючий), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES), Боннської та Бернської конвенцій. Для покращання охорони потрібне природовідповідне ведення сільського господарства, проведення реінтродукції ховрахів, посилення контролю за випадками незаконного відстрілу, усунення забруднення довкілля, збереження та відновлення степів.